Frixy_Fran's Journal
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are the 5 most recent journal entries recorded in
Frixy_Fran's LiveJournal:
| Saturday, October 7th, 2006 | | 12:00 am |
=\ Який жахливий день був сьогодні...Прокинулась вранці від сташного болю.Лікарі,швидка.Діагноз-підозра на гострий апендицит.Везуть одразу туди,де є операційна.Я досі не можу прийти в себе.Лише жахливий біль.На щастя вони вирішили спочатку зробити аналізи,знімки.Неприємно,Дуже.Не знаю,скільки вони з мене вилили крові,напевне шприца 6,а потім коли я повільно почала втрачати свідомість,тикали ліхтариком в очі...Уколи..Ненавиджу уколи.Всі ці дурні лікарі таскали мене,точніше те,що від мене лишилось по лабораторіях,де все пропахло ліками,що наганяє ще більш відразливе почуття.Ненавиджу лікарні.білі халати...Виявилось що то дуже збільшена печінка і отруєння хімічними речовинами.Я втримаюсь від коментарів щодо цього.Потім хірург взагалі обнаглів-питає чому я така ,як то кажуть ніяка,немов не від світу сього.Мол,радій що ми тут тебе не розпанахали на столі...Я криво посміхнулась і сказала-радію,що,не видно..?Мені хотілось заїхати йому в обличчя,щоб зтерти той напів скептичний,напів зацікавлений погляд.А далі,він мене взагалі вивів-довго дивлячись на мій блідий,чоний вигляд,він запитав чи не цікавлюсь я чорною магією.Кажу ні.А що робиш з обличчям,вибілюєш?Відповідаю-анемія.Мовчанка.Тоді,каже,ти напевне під готику косиш...Зірвалась.Я НЕЮ ЖИВУ,А НЕ КОШУ ПІД НЕЇ,ЗАЛИШТЕ МЕНЕ НАКІНЕЦЬ У СПОКОЇ ЗІ СВОЇМИ ЗАПИТАННЯМИ!Він *афігел*,але на щастя замовчав.І мовчав до мого від*їзду нахату..Потім проспала пів дня і встала десь коло 6 вечора.Але яке щастя що друзі були подумки зі мною.Набагато легше все переживати коли знаєш що ти не сама,що комусь потрібна.Подзвонив він.Переляканий.знервований,все розпитував як я,чи не треба нічого..тоді він навіть не думав,про рахунок що йому прийде..Але всеодно стало тепло від його ніжної опіки...Зараз трохи втомлена,дудлю воду в необмежених кількостях,читаю Парфумера..Життя налагоджується,хоч трохи болить.. Current Mood: sickCurrent Music: Deftones-Battle-Axe | | Sunday, October 1st, 2006 | | 5:26 pm |
----- Мені пагано..Дуже пагано..Ледве стримую сльози..Настав час коли він має зовсім віддалитись..Думка що він в Україні хоч якось мене втішала..Спілкувались коли хотіли...А зараз..Кожну хвилину він все більше віддаляється..До того ж обставини забрали можливість почути його,поки не перетнув кордон..Сама.Зовсім сама і нема кому сказати що в мене діється всередині.Знову груз.Тепер дійсно все.Тепер знову скайп,переписки...Все знов залежатиме від цього дурного інтернету і від грошей на рахунку...Замість відчути одне одного бачити лише букви..Чути лише голос...це жахливо..Боляче..Чому життя ніколи не дає мені вільно вдихнути щастя?Завжди якісь перепони,проблеми..Скільки вже можна....Я не витримую... Current Mood: fucked upCurrent Music: silense | | 1:22 am |
Lost Вже нібито настав новий день і я аналізую як пройшов попередній.Чому не можна знаходитись в декількох місцях одночасно?Тоді все було б краще і простіше..З одного боку з коханим у Львові на святі,бачити його,веселитись в цей останній день,коли він ще тут..,з другого-з нею,повторити вчорашнє,з третього з ним..не знаю як правильно його назвати..бути просто поруч і цим самим заповнювати порожнечу..все так складно,бо я ні там,ні там.Я ніде.І це мене грузить....До того ж проперло на Океан Ельзи,після того як я послухала по мобільному їх концерт у Львові...Здавалось він так близько...Було так добре,немов я там з ним...Чому я весь час чіпляюсь за наймешу соломинку,навіть коли знаю що вона може в любий момент обірватись?Безглуздість?..можливо Current Mood: thoughtfulCurrent Music: ОЕ-відпусти | | Saturday, September 30th, 2006 | | 4:33 pm |
Після вчорашнього Вчора в мене був реальний висяяяк з Мілл.Ми тупо гнали собі,бісились що люди на нас дивились як на божевільних..Хоча на мою думку ми дійсно божевільні.Але мені це було потрібно.Вилила душу від свого страшного грузу і мені стало легше.Він радий що мені краще.Ми обішлись лише пивом,але чи то в нас був занадто гарний настрій,чи то воно нас так загребло на голодний шлунок,що ми ходили і потухали зі всього з чого могли.Співали Ohne dich L'ame Immortelle, і при тому зовсім не звертали уваги на докірливі або співчуваючі погляди оточуючих.Та і навіщо.Забити на всіх і веселитись.Ось напевне був лозунг вчорашнього дня.Одним словом було верняк прикольно.Але чомусь виспатись не вдалось.З недавнього часу почала прокидатись вночі по 5-6 разів від якихось жахів.Ось і вишло що провалялась до 13 і всеодно ходила сонна..Треба щось робити..Може снодійне?.. Current Mood: lonelyCurrent Music: Kosheen-Cruelty | | Thursday, September 28th, 2006 | | 7:48 pm |
One more user,one more life..
Ну ось.Накінець зробила ЖЖ.Давно вже хотіла,та стимулу не було.І ось він з*явився.Закінчився період,коли я була з ним немов у сні,від якого до останнього не хотіла прокидатись,не хотіла повертатись у ту реальність,в якій жила до того.Але час йшов нам не на руку.Занадто швидко плинув.І прийшов момент коли пришлось прощатись.Як кажуть перед смертю не надишешся...Так і в мене.Хотілось зберегти його образ перед собою,його очі,його губи,його запах...все..Лише дійшовши до квартири зрозуміла наскільки мені його не вистачатиме.Почало забивати.Притому так,як ніколи.Нічого не хотілось.На все наплювати.В голові лише моменти,які були найкращими в житті...і сльози,які здавалось лились не по моїй волі,а самі по собі..Психоделіка,темрява і я ..Повітря стало занадто важким а я такою маленькою і мізерною..Виникла думка закинутись.Та я йому пообіцяла.Значить не можна.Залишається сподіватись на час.Він кажуть лікує..А зараз, після хвороби,хоч в школі буду вдягати маску усмішки,щоб не забути як це робити..А то вдома нема для кого.Да і не хочеться. На цій веселій ноті закінчу вступ.Так,трохи грузно,але саме це мене зараз роздирає і саме цим я живу на даний момент.Тому мені прощається.Фак.Я собі гоню. Current Mood: rejectedCurrent Music: Deftones-Lucky U |
|